Zmitrok Bjadulja

El Vikipedio, la libera enciklopedio
Saltu al: navigado, serĉo

Zmitrok Bjadulja (beloruse Зміток Бядуля): vera nomo estas Samuelo Plaŭnik (beloruse - Самуіл Плаўнік) (23-an de marto 1886, vilaĝo Pasadzec apud Lahojsk (en nuntempa Minska regiono) - 3-an de novembro 1941 apud Uralsk, Rusio), estis belorusa poeto kaj prozisto.

Zmitrok Bjadulja

Biografio[redakti | redakti fonton]

Nsakiĝis en malriĉa juda familio. Lia patro estis rentisto, eta vendisto, amis muzikon - ludis violonon. Avo, sola en urbeto forĝisto, havis propran bibliotekon. La knabo lernis en komenca hebrea lernejo - ĥedero, poste en lernejo por rabenoj - jeŝivao. Scipovis hebrean, jidan, germanan, belorusan, rusan kaj iom polan lingvojn. Iomtempe laboris kiel hejma instruisto de hebrea lingvo. Jam infanaĝe Zmitrok Bjadulja verkis hebrelingvajn versojn, sed kiel lia debuto en literaturo nomas la jaro 1907, kiam li komencis verki ruslingvajn versojn, kaj sendi ĝin en ĉefurbajn ĵurnalojn. Tie versojn oni laŭdis sed ne presis. Unua beloruslingva verko de komencanta aŭtoro estis presita en gazeto "Nia Kampo". Fruaj verkoj de la poeto havas influon de simbolismo.

En la jaro 1912 Bjadulja translokiĝis en Vilno kie li laboris en forstista entrepreno, poste, en redakcio de "Nia Kampo" kune kun Janka Kupala. Rakontoj verkitaj tiatempe iĝis klasikaĵoj en belorusa literaturo. Somere 1915 li forveturis el Vilno, kaj enloĝiĝis en Minsko kie oficis en belorusa komitato pri rifuĝintoj. Post Oktobra revolucio kelkaŭ jaroj laboris en diversaj gazetoj. En la jaro 1926 komencis labori en Instituto pri belorusa kulturo, redaktis ĵurnalo pri regiona geografio kaj folkloro "Nia lando". Membris en Literatura Unio "Junularo", poste en Literatura unio "Altaĵo".

En komenco de Granda Patriota milito estis evakuita el Belorusio. Membro de Verkista unio de USSR de 1934.

Verkaro[redakti | redakti fonton]

Unua presita verko - beloruslingva "Kantas noktazilistoj" (1912). Dum 1911-1912 estis presitaj ruslingvaj versoj en ĵurnaloj de Sankt-Peterburg kaj Vilno. En la jaro 1913 estis eldonita lirika verkaro "Bildetoj".

Post revolucio estis eldonitaj versaroj "Sub patrolanda ĉielo" (1922), "Poemoj" (1927) prozaj verkaroj "Rakontoj" (1926), "Elektitaj rakontoj" (1926), "Tanzilia" (1927), "Delegitino" (1928), "Tri fingroj" (1930), "Eksterordinaraj historioj" (1931), "Sur trapasitaj vojoj" (1940), noveloj "Najtingalo" (1928) (estis filmita kaj surscenigita en la jaro 1937, samnoma baleto en 1939), "Alproksimiĝo" (1935), "En praarbaregoj" (1939), duvoluma romano "Jazep Kruŝinski" (1929-1932), "Elektitaj verkoj"(1934), verkis fabelojn kaj versojn por infanoj, ekzemple fabelo "Ora tabakujo" fondita sut folklora fabelo pri tio, kiel kamparulo malliberogis Morton, esploro "Kredo, servuto kaj libero en belorusaj popolaj fabeloj kaj kantoj" (1924), libro de eseoj "Deko" (1930).

Literaturo[redakti | redakti fonton]

  • Бядуля Змітрок // Беларуская энцыклапедыя: у 18 т. Мінск, 1996ю Т. 3. С 392-393.
  • Бядуля Змітрок // Энцыклапедыя гісторыы Беларусі: у 6 т. Мінск, 1995. С. 139.
  • Бядуля Змітрок // Беларусь: энцыклапедычны даведнік. Мінск, 1995. Т.1. С. 139.
  • Бядуля Змітрок // Беларускія пісьменнікі: бібліяграфічны слоўнік: у 6 т. / пад рэд. А. Мальдзіса. Мінск, 1992. Т. 1ю с. 451-467.
  • Бядуля Змітрок // Энцыклапедыя літаратуры і мастацтва Беларусі: у 5 т. Мінск, 1984. Т. 1. С.539-540.
  • Бядуля Змітрок // Тэатральная Беларусь: у 2 т./ пад агульнай рэдакцыяй А. В. Сабалеўскагаю Мінск, 2002. Т. 1. С. 191-192.
  • Бядуля Змітрок // Беларускія пісьменнікі (1917-1990): Даведнік; Склад. А. К. Гардзіцкі. Нав. рэд. А. Л. Верабейю - Мн. Мастацкая літаратура, 1994. - 653 с.: іл. ISBN 5-340-00709-X
  • Гарэцкі М. Бядуля пасля кастрычніка: гісторыка-літаратурныя нататкі / Максім Гарэцкі // Творы / Максім Гарэцкі. Мінск, 1990. С. 364-369.
  • Кульбянкова І. М. Эвалюцыя лірычнай таорчасці Змітрака Бядулі:ідэйна-тэматычны і вобразны аспекты: метадычны дапаможнік/ І. М. Кульбянкова. - Магілёў.; 2004. - 46 с.

Кульбянкова І. М. Змітрок Бядуля пра нацыянальнае адраджэне: (на прыкладзе невядомых і малавядомых твораў) / І. М. Кульбянкова //Беларусскае Асветніцтва: вопыт тысячагоддзя: Матэрыялы Міжнароднага кангрэса (Мінск, 20-21 кастрычніка 1998 г.). Мінск, 1998. Кн. 2. С. 32-34.

  • Кульбянкова І. М. Эмітрок Бядуля-майстар "малой прозы": вучэбны дапаможнік/І. М. Кульбянкова. / Магілёў.; 2000. - 47с.
  • Лашкевіч В. А. Змітрок Бядуля - дзецям / В. А. Лашкевіч. - Мінск: Універсітэцкае, 1986. - 110с.
  • Лойка А. А. Змітрк Бядуля (1886-1941) / А. А. Лойка // Гісторыя беларускай літаратуры: дакастрычніцкі перыяд: у 2 ч. / А. А. Лойка. 2-е выд., дапрацаванае і дапоўненае. Мінск, 1989. Ч. 2. С. 364-376.
  • Марціновіч А. У душы... міласць да краю свайго: (пра дзяцінства З. Бядулі)/ Алесь Марціновіч // Родная прырода. 1993. № 3. С. 24-25.
  • Мацюх М. Першы рэдактар. - Змітрок Бядуля: (пра працу З. Бядулі ў час. "Наш край") / Мікола Мацюх //Падарожнік. 1996. № 1. 4-я с. укладыша паміж с. 10 - 11.
  • Навуменка І. Я . Змітрок Бядуля / іван Навуменка. - 8-е выд. - Мінск: Беларуская навука, 2004ю - 227 с.
  • Навуменка І. Змітрок Бядуля (1886-1941) / Іван Навуменка // Слова пра літататуру і літаратараў: літаратурна-крытычныя артыкулы па беларускай літаратуры: у 2 кн. / уклад В. В. Ашмян і інш. Мінск, 2001. Кн. 1. С. 456-490.
  • Навуменка І. Змітрок Бядуля (1886-1941) / Іван Навуменка //Гісторыя беларускай літаратуры ХХ стагоддзя: у 4 т. / навук. рэд: І. Я. Навуменка, В. А. Каваленка. Мінск, 1999. Т. 1. С. 237-264.
  • Навуменка І. Змітрок Бядуля (1886-1941) / Іван Навуменка // Гісторыя беларускай літаратуры, ХІХ - пачатак ХХ ст. / пад агульнай рэд. М. А. Лазарука, А. А. Семяновіча. Выд. 2-е, дапрацаванае. Мінск, 1998. С. 457-491.
  • Максімовіч В. А. Дакастрычніцкая творчасць Змітрака Бядулі: сувязь з эстэтыкай сімвалізму і імпрэсіянізму / В. А. Максімовіч // Эстэтычныя пошукі ў беларускай літаратуры пачатку ХХ стагоддзя / В. А. Максімовіч. Мінск, 2000. С. 261-283.